Новина

Сучасне українське життя з його швидкими змінами, суєтними пошуками заробітків і кращого життя не дуже сприятливе для справжній професійних династій. Але у лісовому господарстві Виноградівщини така надійна династія є. Її найстаршим представником є помічник лісничого Олександр Михайлович Жолдош. А за його прикладом пішли працювати в лісову галузь син Ігор, племінник Віталій Токач, троє внуків.

Якщо ж по правді, то початок династії можна рахувати від Михайла Жолдоша, який починав свій шлях на лісозаготівлі у селі Керецьки ще в далекі повоєнні роки. Але у 16 років Михайло сильно пошкодив собі ногу і це примусило міняти професію – батько Олександра Жолдоша вивчився на педагога і все життя працював на освітянський ниві.

Проте, бажання трудитися в лісовому господарстві передалося синові. У 1975 році хлопці з Новоселиці Юра Савко, Вася Кочіш, Юра Густі і власне Олександр Жолдош вступили у Хустський лісотехнікум. Вчитися хотіли всі четверо і на навчання в сусідній райцентр добиралися пішки. Виявляється, якщо прямувати з Новоселиці через гору, то за годину можна вийти до Криви, звідки до лісотехнікуму «рукою подати». Подальша доля кожного з друзів і надалі пов’язана з лісом, кожен з них по закінченні технікуму реалізував себе в лісничій справі.

Олександр Михайлович за 45 років роботи пройшов усі щабелі «кар’єри» лісівника, знає кожну стежину у лісах усієї Виноградівщини, здається, ліс відкрив йому всі свої секрети, навіть ті, що ховаються під землею. І справді, Олександр Михайлович може детально розповісти і показати, де, в якому урочищі можна побачити стоянки кельтських племен (на узбережжі Тиси поблизу Малої Копані), де можна розкопати вали та насипи на місці проживання аварів (поблизу вершини Чорної гори), де жили племена даків. Запам’ятав це з розповідей добрих друзів-археологів, які сюди приходили, зокрема, вже покійного вченого Вічеслава Котигорошка.

Якщо історичні пам’ятки пережили століття, то лісові насадження живуть більш динамічно. За 45 років відбулося чимало змін у лісових насадженнях, змінилася структура лісів, на місці старих дерев появилися нові цінні породи і перспективні породи.

Цього року, наприклад, на території Затисянського лісництва, де Олександр Михайлович працює зараз помічником лісівника, запланували посадити дубові гаї на 4 з гаком гектарах. Місце обрали в урочищах «Діброва» і в урочищі «Петрово».

Покоління дерев міняються оновлюються, але незмінним залишаються площі лісів – понад 10 тисяч гектарів.

Чи є проблеми з браконьєрами? Зараз нема, запевняє Олександр Михайлович. Зараз невигідно в Україні красти ліс. Всі виїжджають за кордон. У тому числі й потенційні браконьєри, напівжартує лісівник.

Проте загрожує довкіллю не стільки браконьєрство, скільки гори сміття, бруду та інших токсичних відходів людської діяльності. Пластикові пляшки, тепличні плівки, побутове сміття можна зустріти в лісах і річках. У часи його дитинства, згадує Олександр Михайлович і він, і однолітки вірили, що не можна бруднити лісовий струмок, «бо мамка вмре». У ті часи можна було спокійно пити воду з лісових потічків, бо знали, що вода чиста.